Жити по-новому (Кому буде світло в кінці тонелю?)

Старим Чернівцям таки не судилося «зажити по-новому ». Це засвідчили хоча б обличчя, якими зустрічали Петра Порошенко на чернівецькому летовищі. «Ручний» мер Каспрук, ставленик і спадкоємець «завжди готового» комсомольця Федорука, знавший всі влади і партії перший заступник голови ОДА Рибак, вічно «голубий» голова обласної ради Гайничеру, який ще не так давно зустрічав на Буковині свого не першого президента-однопартійця Януковича. «Знову вони!» – подумав Петро Олексійович, підстрибнувши в літаку, коли той болісно торкнувся горбатої смуги багатостраждального чернівецького аеропорту.

Чернівці люблять традиції. Тому Президент пішов назустріч чисельним проханням і вирішив не змінювати жанр своїх попередників. Чинно спізнився на зустріч з мешканцями міста – строго на дві години, як Віктор Андрійович. Оточив себе охороною і рамками металошукачів, як Леонід Данилович. Відповідав тільки на ті запитання, що були узгоджені заздалегідь – ну зовсім як Віктор Федорович, чий душок все ніяк не може вивітритись з Донбасу, Банкової і до гроба європейських Чернівців.

А добрі запитання, як відомо, вимагають європейської процедурності. Тому Андрія Струма, як і сотні небайдужих, а до того ж тверезих і мислячих городян, на розпіарену зустріч з президентом – не пропустили… Бо світом правлять знаки, а людьми – папірці, в які педантичні чиновники наперед вносили імена буковинців «почище-с». Перед простими і неблагонадійними голосно зачинилися двері і, напевно, в цілях економії погасили світло) Цим жестом чернівчанам дали зрозуміти: бажаючих жити по-новому багато, а Україна всього лиш одна))

Андрій СТРУМ